Витяг із ЗАКОНУ УКРАЇНИ
Про благодійництво та благодійні організації
Із змінами і доповненнями, внесеними
Законом України
від 7 березня 2002 року N 3091-III
спонсорство - добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами набувачів благодійної допомоги з метою популяризації виключно свого імені (найменування), свого знака для товарів і послуг.
(абзац восьмий статті 1 у редакції
Закону України від 07.03.2002 р. N 3091-III)
Щодо спонсорства програм,
передач на телебаченні та радіо
Частиною шостою статті 15 Закону ( 270/96-ВР )
встановлюється, що оприлюднення у програмі, передачі найменування
спонсора, анонси власних програм, передач, трансляція соціальної
реклами, яка розповсюджується телерадіоорганізацією безплатно, не
зараховуються до 15-відсоткової квоти рекламного часу.
Комітет наголошує на тому, що відповідно до частини першої
статті 5 Закону ( 270/96-ВР ) в телерадіопередачах, які створено
за участі спонсора, забороняється наводити будь-яку інформацію
рекламного характеру (споживчі властивості товару, ціну товару,
контактну інформацію виробника тощо) про спонсора, за винятком
його імені (найменування) та знака для товарів і послуг.
Спонсорство програм, передач новин забороняється.
Посилання: http://lawua.info/jurdata/dir216/dk216208.htm
ВИТРАТИ ПІДПРИЄМСТВ НА СПОНСОРСЬКУ ПІДТРИМКУ НЕ ВКЛЮЧАЮТЬСЯ ДО СКЛАДУ ВАЛОВИХ ВИТРАТ
Підпунктом 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»
передбачено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних та
рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.
Що таке спонсорство ? Згідно зі ст. 1 Закону України від 03.07.96 № 270/96-ВР «Про рекламу» реклама – це інформація
про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати
обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару. Відповідно до ст. 1 цього Закону,
спонсорство – це добровільна матеріальна, фінансова, організаційна та інша підтримка фізичними та юридичними особами
будь-якої діяльності з метою популяризації виключно свого імені, найменування, свого знака для товарів і послуг.
Статтею 1 Закону «Про телебачення і радіомовлення» спонсорство також визначено як участь фізичної або юридичної
особи у прямому чи опосередкованому фінансуванні програм з метою сприяння популяризації свого імені, фірмового
найменування, торгової марки або іміджу цієї особи.
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону «Про рекламу» у теле- та радіопередачах, матеріалах в інших засобах масової
інформації, видовищних та інших заходах, які створені і проводяться за участю спонсорів, забороняється наводити
будь-яку інформацію рекламного характеру про спонсора та/або його товари, крім імені або найменування та знака для
товарів і послуг спонсорів. Крім того частиною 6 статті 13 Закону «Про рекламу» (стаття говорить про ) визначено, що
для цілей цієї статті не вважаються рекламою оприлюднення, виголошення у програмі, передачі імені, найменування
спонсора, об’єктів права інтелектуальної власності, що йому належать.
Таким чином витрати підприємств на спонсорську підтримку з метою сприяння популяризації свого імені, фірмового
найменування, торгової марки не є витратами на проведення рекламних заходів, а тому включаються до складу валових
витрат платників податку на прибуток відповідно до підпункту 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування
прибутку підприємств».
Посилання: http://www.marazm.org.ua/tax_prib/4_22.html
ПРО СПОНСОРСТВО
Один із сучасних теоретиків паблік рилейшнз проф. С. Блек зазначив,
що спонсорство є, власне, одним із видів підприємницької діяльності,
головна мета якої полягає в діях на благо як самого спонсора, так і
того (або тих), хто отримує цю допомогу. Без огляду на те, що ця стаття
фінансується, як правило, за рахунок витрат на рекламу, проф. С. Блек
розглядає її як окремий елемент маркетингу. Тобто спонсорство є
складовою стратегії маркетингу, яка створює належний імідж
підприємства (організації") або приватної особи-спонсора. Діяльність
підприємства, яке пропонує спонсорські послуги, може бути тісно
пов'язана з його комерційною роботою, а може становити й окремий
напрямок. Характер взаємостосунків у процесі спонсорингу є чітко
регламентованим. Ці стосунки ґрунтуються на принципі точного
виконання взятих на себе зобов'язань кожною зі сторін. Ці
зобов'язання закріплюються в контракті угоди. Особливістю спонсорингу
є те, що сторона, котра субсидується, зобов'язується вжити заходів, які
безпосередньо чи опосередковано мають сприяти або збільшенню продажу
продукції спонсора, або збільшенню його прибутку, або створенню
належного іміджу. У спонсорингу можна знайти елементи таких
маркетингових комунікацій, як реклама, стимулювання продажу товарів,
особистий продаж і, зрозуміло, паблік рилейшнз. Спонсоринг фахівці поділяють на такі три категорії: •
спонсорство, яке зорієнтоване безпосередньо на споживача. Цей напрямок
має на меті формування поінформованості про спонсора, нагадування про
добре відому фірму, а також створення та зміцнення позитивного іміджу
спонсора за допомогою перенесення (поширення) на нього характерного
позитивного іміджу того, хто отримує підтримку; • спонсорство,
спрямоване на формування широкої громадської думки: створення
позитивного іміджу в населення, демонстрація фінансової могутності,
надійності тощо; I • спонсорство, яке спрямоване на
формування комунікацій зі співробітниками самого спонсора: мотивація
праці, створення в нинішніх і майбутніх працівників спонсора його
позитивного образу, а також залучення найбільш здібних, талановитих
людей до співпраці з ним. Спонсорство може бути в галузі спорту,
культури, у соціальній сфері. Це потребує різних підходів для
визначення засобів та цілей спонсорства, тобто різних стратегій
спонсорського маркетингу. Проф. С. Блек так визначає різні види сучасної спонсорської підтримки: • покровительство — це діяльність альтруїстичного характеру, не спрямована на збільшення власного зиску; • субсидії — фінансова допомога від урядових організацій та місцевої влади; • позичка — переказ коштів, які згодом треба повернути; • пряме спонсорство — це підтримка, коли кошти пропонуються в обмін на очікувану вигоду чи зиск. За проф. С. Влеком, існують такі відгалуження спонсорської діяльності: •
спорт. Значна частина коштів спонсорів спрямовується на підтримку
складних і тривалих експедицій, а також таких видів спорту, як бокс,
крикет, більярд, теніс, футбол, мотогонки, гольф, плавання, велогонки,
легка атлетика тощо; • культура та мистецтво (оперні, балетні, драматичні вистави, концерти); •
книговидання. Довідник Мішлена та книга рекордів Гіннеса є найбільш
характерними прикладами спонсорської діяльності в цій галузі; • художні музеї та виставки — один з найстаріших видів спонсорства; • освіта: надання стипендій, послуги для навчальних закладів тощо. Досить поширеним є спонсорство початкових та середніх шкіл; •
премії. Спонсори призначають багато різних премій за видатні
досягнення й успіхи в галузі журналістики, архітектури, театральної
діяльності, менеджменту тощо; • благодійність та інші соціальні заходи; • різні корисні та розважальні заходи місцевого масштабу: виставки квітів, карнавали, показові виступи спортсменів тощо. Нині в Україні набуло поширення колективне спонсорство, коли кілька спонсорів фінансують різні культурні та спортивні заходи. Посилання: http://www.refine.org.ua/pageid-2899-2.html
|
